Ця книжка зворушує і вражає. Софі та Дам'єн Лютц - батьки Філіппіни, дівчинки з множинною неповносправністю. Лікарі виявили в неї несумісне з життям пошкодження мозку ще до того, як вона народилася, а в таких ситуаціях сучасна медицина рекомендує аборт. Цей шлях батьки відкинули відразу. Всупереч прогнозу Філіппіна вижила, але залежить від інших, як три- чи шестимісячне немовля. Спілкування з нею обмежене лише до натяку на усмішку, та й то в найщасливіші моменти.

Софі Лютц розповідає про те, як змінилося її з чоловіком життя, коли вони прийняли слабкість та беззахисність своєї дочки і як вони поступово ставали людянішими; про те, як "скандал" неповносправності може стати джерелом життя.

Це серйозна і дуже конкретна розповідь, у якій авторка відкриває своє серце, ділиться своїми думками і вірою, нерозривно між собою пов'язаними. Цю книжку варто уважно прочитати всім, хто працює над чеснотою людяності та прагне будувати справедливіше і гуманніше суспільство.