Ця книжка представляє для молоді життя св. Василія Великого (329–379 рр.), якого історія удостоїла титулом «Великий», а Свята Церква – «Отцем Церкви». Перша знаменна віха св. Василія як єпископа – це безстрашність у визнанні й захисті католицької віри. З глибокої віри випливала його друга знаменна віха: жертвенна любов до Бога і ближнього. Жертва – це мова любові. У св. Василія мова жертви була дуже сильна й активна, його любов завжди була готова підтримати приятелів і ворогів, завжди чуйна, прозорлива й усіх охоплювала. Для бідних, старих, хворих, опущених, сиріт і вдовиць він будує великі добродійні заклади, які творили наче осібне місто коло Кесарії і від його імені дістали назву «Василіяди». Друга ділянка праці, в якій св. Василій показався великим, як незрівнянний організатор і законодавець  – це чернече життя. Цей чоловік навіки записаний золотими літерами в історії чернечих спільнот, в історії чернечих правил та науки аскези не тільки у Східній Церкві та на наших рідних землях: він – «батько грецького чернецтва й найперший з усіх Отців». Ілюстрації допоможуть зафіксувати історії життя святого, а обрамлений текст – доповнити біографію та історичні відомості того періоду, у якому жив св. Василій Великий. Він навчає кожного послідовника Ісуса Христа бути Йому вірним і в молитвах завжди прохати Всевишнього покликати до чернечого стану багато людей, особливо молоді.