Готуємося до Сповіді: посібник для дітей і підлітків 

Що таке Сповідь? 

Сповідь - це одне із семи Святих Таїнств, які є в Католицькій та Православній Церкві. Його ще називають Таїнством Покаяння. Серед інших є такі Святі Таїнства: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, Єлеопомазання, Подружжя, Священство.   

Катехизм УГКЦ «Христос - наша Пасха» про Сповідь говорить наступне:

«Святе таїнство Покаяння є великим виявом Божої любові й милосердя до нас – грішних. Бо коли ми, обмиті зі своїх гріхів у Хрещенні та обдаровані Божою благодаттю, знову чинимо зі злоби чи немочі гріх, Господь не відкидає нас і не відвертається, а очікує від нас покаяння. Він прощає нас, якщо ми каємося і сповідуємо свої гріхи». 

Свята Тайна Сповіді має євангельське походження. Сам Ісус Христос після свого Вознесіння дав апостолам владу відпускати гріхи:

«Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Йо. 20, 22-23). 
«Кожен священник продовжує апостольське служіння в таїнстві Покаяння, розрішаючи вірних від гріхів і примирюючи із Церквою. Через молитву розрішення (розв’язання від гріховної неволі), яку промовляє священник, кожний каяник отримує Христове прощення» - йдеться в Катехизмі УГКЦ. 

Для чого нам сповідатися? 

Сповідь - це не про те, що ти маєш щось розказати священникові. Це не про зосередження на власних гріхах та помилках. І точно не про почуття провини.  

«Це є насамперед пізнання Божої любові, у світлі якої пізнаємо, наскільки гріх віддаляє нас від Бога і перебування в Божій любові»- навчає Катехизм «Христос - наша Пасха».  

Сповідь потрібна християнину, щоб, очищаючи свою душу від гріхів, не втрачати зв’язок з безмежно добрим Богом, який:

«бо так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне»(Йо. 3, 16).  

Гріх як такий, навіть легкий, руйнує людину і віддаляє її від Бога. Робить між Богом і людиною своєрідну «стіну». А людина за своєю природою покликана перебувати в постійній гармонії та єдності з Ним. Для цього вона була створена. Святий Августин Гіппонський у своєму творі «Сповідь» пише:

«Ти нас створив для Себе, Господи і неспокійним буде наше серце, допоки не спочине в Тобі».  

Гріх є також простором для дії злих духів, який людина несвідомо або ж свідомо “організувала”. Це своєрідна рана, яка потребує негайного зцілення.  

Саме тому, Католицька Церква закликає вірних приступати до Сповіді мінімум раз у місяць.  

Слід зазначити, що коли людина приховує на Сповіді якийсь гріх, то чинить святотатство. Якщо в такому стані приступити до Святого Причастя, то це буде важким гріхом. Щоб це виправити потрібно ще раз посповідатися, згадавши все з попередньої сповіді(бо вона нечинна) і визнати що було приховане минулого разу. Християни не повинні легковажити цим, бо апостол Павло застерігає:

“Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!”(1Кр. 11, 27). 

З яким труднощами стикаються діти та підлітки в підготовці до Сповіді? 

Дуже часто в дітей та підлітків, які готуються до Першої Сповіді в своєму житті можуть виникати страх та сором. Це нормально, адже вони переживають цей досвід вперше. А невідомість завжди викликає тривогу - навіть у дорослих.  

Дітям може бути соромно озвучувати свої погані вчинки вголос. Вони бояться сказати щось неправильно, забути важливе або почути осуд. Іноді виникає страх, що священник їх може сварити чи соромити. Катехитам та батькам слід звернути особливу увагу на цей аспект при підготовці дітей до Сповіді. Вони мають пояснити дітям, що їх не будуть сварити чи соромити.   

Іншою трудністю може бути те, що дитина часто може не розуміти чому певні вчинки є гріхом і як вони впливають на її стосунки з Богом та ближніми. Тому, підготовка до Сповіді має охоплювати не лише теоретичні моменти: коли перехреститися, яку молитву промовити, запам'ятати список гріхів до кожної Заповіді. Дітям потрібно, перш за все, пояснити як той чи інший гріх шкодить і які наслдки він несе за собою.  

У підлітковому віці сором перед Сповіддю набуває глибшого характеру. Відчуття сорому є інтенсивним, з’являється закритість і небажання відкриватися перед священником. Батькам і катехитам слід бути терплячими: не тиснути і не моралізувати дітей, а супроводжувати їх. Вони відповідальні за те, щоб навчити дитину, що Сповідь - це місце зустрічі з Богом, який любить і прощає.  

Сім умов доброї Сповіді 

Молитовник «Прийдіте, поклонімся» наводить п’ять умов, необхідних для того, щоб сповідь була доброю: 

1) іспит совісті; 

2) жаль за гріхи; 

3) рішення виправитися; 

4) сповідування гріхів у чині Сповіді;

5) виконати покуту, яку визначив сповідник. 

1) Іспит совісті

Совість (або сумління) - це Божий голос у кожній душі. Це своєрідна інтуїція або внутрішній компас. Завдяки їй ми розуміємо, що вчинили неправильно. Сумління або совість мають також люди, які не пізнали ще Христа. Це є природна схильність людини обирати добро та уникати зла. Проте, християнське сумління базується на моральних принципах, встановлених Господом та визнаних Церквою.  

До Сповіді потрібно готуватися. В кожному молитовнику є розділ з іспитом сумління. Там є питання для підготовки. З допомогою цих запитань можна проаналізувати своє життя відповідно до Божих заповідей.  

Також в кожному молитовнику є молитва перед іспитом сумління. У процесі пригадування своїх гріхів обов’язково потрібно попросити допомогу у Святого Духа, щоб Він відкрив нам очі на наші проступки.  

2) Жаль за гріхи 

Необхідною і чи не найважливішою умовою доброї сповіді є жаль за власні гріхи. Без цього сповідь втрачає свою вартість. Жаль, однак, також буває двох типів: досконалий і недосконалий. Досконалий жаль за гріхи - коли людина усвідомлює наскільки сильно вона образила своїми гріхами Бога і через це втратила з Ним зв’язок, коли вона щиро шкодує за вчинене. Недосконалий жаль є тоді, коли людина приступає до Сповіді зі страху перед карою піти до пекла. Дітям та підліткам здебільшого це не притаманно: вони частіше просто хвилюються.  

3) Рішення виправитися 

Наслідком жалю за власні гріхи є постанова виправити своє життя. Плодом доброї Сповіді є покаяння. Воно полягає в переосмисленні своїх дій, поверненні до Бога, у відразі до поганих вчинків. Це відвернення від власних гріховних нахилів у сторону Бога і його Слова.  

4) Сповідування гріхів у чині Сповіді 

Це означає озвучити свої гріхи перед священником. Розповісти про свої проблеми батькам або психологам добре, проте воно лише частково допомагає. Але тільки завдяки добрій Сповіді душа може отримати правдиве зцілення і звільнення з гріховних пут. Священник є лише знаряддям. Справжню переміну в серці людини під час Сповіді робить Господь.  

5) Виконати покуту, яку визначив сповідник 

Коли сповідь відбулася священник дає покуту помолитися певні молитви або зробити добру справу. Іншими словами, це виправлення шкоди за гріхи. Бо кожен гріх має свої наслідки. Інколи потрібно не просто помолитися певну молитву, але й перепросити того, кого ми образили. Церква називає покуту духовними ліками, необхідними для виправлення життя того, хто кається.  

Посібники для підготовки до Сповіді 

На нашому сайті є наступні посібники, які допоможуть дітям та підліткам у підготовці до Сповіді: 

• “Готуємосядо Сповіді. Для дітей” 

• “Готуємося до сповіді“ 

• “Зустріч. Посібник катехита за програмою приготування до першої Сповіді та урочистого Святого Причастя (для вчителя)” 

• “Зустріч. Приготування до першої Сповіді та урочистого Святого Причастя. Катехизмдля 2-го класу (для учня)” 

• “Іду до першої Сповіді та урочистого Святого Причастя”