Буває так у нашому житті, що раптом губиться широка, протоптана стежина, і ми починаємо блукати в життєвих хащах... У героїв розповідей книжки траплялися такі моменти, кожен з них пережив певні випробування у своєму житті. Але вони не були самотні на цьому шляху. Поруч з їхніми слідами були сліди Господні. Їх рятували Господні руки. Тому всі ці розповіді життєствердні й оптимістичні. Вони про те, що у своїх терпіннях ми ніколи не буваємо самотні. Що там, де з людського погляду горизонт закінчується, там насправді Господь Бог відкриває новий простір. Про те, що життя в усіх його виявах прекрасне й благословенне. І тому варто поспішати жити, любити і довіритися Божій любові.